Фото без опису

Життєпис

Євген народився 27 березня 1995 року в місті Гнівані. Тут він виріс, навчався в ЗОШ №1, здобув професію маляра-штукатура у Гніванському професійному ліцеї. Ще зовсім юним, щойно виповнилося 18 років, він зробив свідомий вибір — стати на захист Батьківщини. Спершу — служба у військовій частині, згодом — АТО. З початком повномасштабного вторгнення Євген без вагань знову став у стрій.

Він воював на Запорізькому напрямку в складі механізованого батальйону. Був хоробрим, рішучим, незламним. Побратими кажуть: з ним було спокійно навіть у найгарячішому пеклі бою — він завжди був поруч, завжди підтримував, ніколи не залишав своїх.

Дружина Марина ділиться спогадами крізь сльози:

«Він був неймовірно добрим, щирим та люблячим чоловіком. Завжди дбав про інших, помічав навіть найменші дрібниці. Постійно питав, як у кого справи, чим допомогти. Він жив серцем. Жив для нас…»

Євген мріяв про прості речі — Перемогу, власну справу, затишний дім, де буде чути дитячий сміх… Мріяв стати батьком. З вересня 2024 року вважався безвісти зниклим. Але 21 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання біля н.п. Новоданилівка на Запоріжжі, відважно загинув..

У нього залишилися батько, мати, дружина, падчерки, дідусь і бабуся…

Нагороди

1. Відзнака Мністра оборони України "За поранення" (наказ від 26 січня 2024 року № 117)

2.Відзнака командира 65 ОМБр "Козацький Хрест - За бойові заслуги" 08.06.2024

3. Відзнака Президента України "За участь в антитерористичній операції" (Указ Президента України від 17 лютогог 2016  року №53/2016)

4. Медаль  "Незламним героям російсько-української війни" від 23.01.2024 року

 

Посилання на публікації

https://cvd.vn.ua/z-veresnya-vvazhavsya-znyklym-bezvisty-zagynuv-zahysnyk-z-gnivani-bojko-yevgen/