У боях за свободу та незалежність України загинув Порощук Вадим Русланович.
Вадим народився 9 квітня 2000 року в місті Гнівань. Навчався у Гніванській ЗОШ №1, після закінчення якої здобув професію газоелектрозварювальника у Гніванському професійному ліцеї. У мирному житті працював на будівництві, творив свої плани на майбутнє та мріяв про щасливе життя.

Фото без опису
Коли Вадиму було лише 16 років, він пережив важку втрату — померла його мама. Відтоді його виховував вітчим, а найближчою опорою стали бабуся й дідусь. «Вадим був дуже доброю, щирою та світлою людиною, завжди готовою підтримати, мав багато друзів, любив життя та своїх рідних», — зі сльозами на очах згадує бабуся.
27 травня 2025 року Вадима мобілізували до лав Збройних Сил України. Після двомісячного навчання та злагодження на Миколаївщині він, як гранатометник 3-го штурмового відділення, вирушив разом із побратимами на Донеччину, щоб боронити рідну землю від ворога.
8 серпня 2025 року, виконуючи своє перше бойове завдання в районі населеного пункту Воскресенка Волноваського району Донецької області, Вадим героїчно загинув, до останнього подиху залишаючись мужнім і незламним.
У нього залишилися бабуся, дідусь, вітчим, четверо братів та велика любляча родина, яка завжди пам’ятатиме його доброту, щирість і відданість.
Про місце зустрічі і поховання Героя буде повідомлено додатково.
Вічна пам’ять і вічна слава нашому Захиснику🕯🇺🇦
Щирі співчуття рідним і близьким.....