Михайло Васильович народився 22 листопада 1973 року та все життя прожив у Ворошилівці. Навчався у місцевій школі, після її закінчення вступив до Вінницького професійно-технічного училища №7, де здобув професію штукатура-облицювальника-плиточника. Після навчання проходив строкову військову службу.Фото без опису

Повернувшись із армії, працював за фахом будівельником. Згодом одружився, у сім’ї народилося двоє дітей.

У цивільному житті Михайло Васильович був надзвичайно доброю, щирою та працьовитою людиною. Мав золоті руки — за що б не брався, усе в нього виходило. Був люблячим сином, чоловіком, батьком і дідусем.

З перших днів повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, Михайло Васильович став на захист України. Ніс службу у складі військової частини 3008, а згодом був переведений до військової частини 3028 — відомої як бригада «Червона Калина». Обіймав посаду головного сержанта роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти).

За роки служби був відзначений нагрудним знаком командира «За відвагу» та медаллю «За знищення піхоти».

Михайло Васильович ніс службу на Покровському напрямку, де отримав поранення. Після лікування перебував у відпустці та проходив реабілітацію. Та, на жаль, 15 серпня серце воїна, яке стільки років билося заради родини та України, не витримало…

У Михайла Васильовича залишилися мати, дружина, брат, сестра, донька, син та онуки.

Прощання з Героєм відбудеться 18 серпня.

Початок поминальної служби о 10:00 за адресою:

с. Ворошилівка, вул. Лівобережна, 27.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Михайла Васильовича. Розділяємо біль вашої непоправної втрати.

Вічна пам’ять і вічна слава Герою!

Світла пам’ять Захиснику України!