Сьогодні до Гніванської громади завітали представники 21-ї окремої механізованої бригади, у складі якої ніс службу наш земляк — Юрій Павлович Заболотний.

Сьогодні до Гніванської громади завітали представники 21-ї окремої механізованої бригади, у складі якої ніс службу наш земляк — Юрій Павлович Заболотний.
Командування військової частини готує документальний фільм про нашого захисника, щоб розповісти про його бойовий шлях, мужність та роботу, яку Юрій виконував під час служби на посаді головного сержанта розвідувальної роти.

Під час перебування у Гнівані представники бригади зустрілися з рідними Юрія, відвідали школу, де він навчався, побували на Алеї Слави, де вшанували пам’ять загиблих Захисників України, а також відвідали кладовище, де похований Юрій.
Під час зустрічі військовий капелан посмертно вручив рідним Юрія медаль Православної Церкви України — «Хрест Свободи» — як знак пошани та вдячності за його мужність, жертовність і служіння Україні.
Юрій Заболотний народився 14 лютого 1979 року в місті Гнівань. Навчався у місцевій школі №3, згодом — у Чернятинському сільськогосподарському технікумі, після чого продовжив освіту в Київській духовній семінарії.
10 березня 2022 року Юрій був призваний до лав Збройних Сил України, щоб боронити рідну землю. Службу проходив у складі військової розвідки, виконуючи бойові завдання у найгарячіших точках фронту.

Він був старанним та відданим військовій справі, сміливим, мужнім і готовим ризикувати заради побратимів та України. Його службу відзначено високими державними та військовими нагородами:
🎖медаллю Президента України Володимира Зеленського «За військову службу Україні»;
🎖нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного «Сталевий хрест»;
🎖двома відзнаками Командувача військ оперативного командування «Південь»;
🎖медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
6 серпня 2025 року, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, головний сержант розвідувальної роти Юрій Заболотний загинув у бою за Україну в районі населеного пункту Могриця на Сумщині.
У Героя залишилися мати, батько, син, донька та цивільна дружина.
Пам’ять про Юрія назавжди залишиться з його рідними, побратимами та всією Гніванською громадою.
Герої живуть доти, доки живе пам’ять про них у наших серцях.