Тиврівський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області інформує!

В Україні набув чинності Закон № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який було прийнято 03.07.2018 року. Цим законодавчим актом внесені зміни в низку інших нормативно-правових актів, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Слід зазначити, що нововведення є цікавими та корисними для всіх (без виключення).

Фото без опису

Нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» гл. 14 КУпАП було доповнено новим на той час видом адміністративного правопорушення — несплата аліментів (йдеться про ст. 1831 «Несплата аліментів»). Крім іншого, було введено новий вид адміністративного стягнення за вчинення згаданого правопорушення — суспільно корисні роботи (щодо механізму втілення яких в життя й досі точаться суперечки). Минуло небагато часу, як знову внесено чергові зміни до КУпАП: зокрема, оновлено редакцію як ст. 1831, так й інших, які стосуються суспільно корисних робіт, а також доповнено Кодекс іншими статтями.

           Які зміни внесено?

Повернемося до ст. 1831 КУпАП, відтепер законодавець розмежував на категорії осіб, на яких не сплачено аліменти. Зокрема, маючи за мету в першу чергу захистити дітей з інвалідністю та дітей, які хворіють на тяжкі хвороби, було зменшено сукупний розмір заборгованості за несплату аліментів до трьох місяців для призначення суспільно корисних робіт. Раніше вказана стаття передбачала (незалежно від категорії осіб, на яких не сплачено аліменти), що несплата аліментів на утримання дитини, одного із подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Крім того, Законом до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено статтю 183-2 «Ухилення особи від  відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт» такого змісту:  «Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт - тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб». Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу з питань пробації, без поважних причин; невихід на суспільно корисні роботи, або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією,більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Поважними причинами є хвороба та інші документально підтвердженні обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для виконання суспільно корисних робіт. Контроль за виконанням постанов про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт покладено на уповноважені органи з питань пробації. Посадова особа уповноваженого органу з питань пробації складає протокол за ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, який направляється до суду для вирішення питання про притягнення правопорушника до відповідальності.

У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 ч. 2 Кримінального кодексу України, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 2-х років. Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу з питань пробації, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи, або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією,більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Поважними причинами є хвороба та інші документально підтвердженні обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для виконання суспільно корисних робіт.

Також Законом передбачено й інші шляхи притягнення до відповідальності неплатників, а саме встановлюються тимчасові обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, у праві керування автомобілем, користуванні вогнепальною, мисливською, пневматичної зброєю, у праві на полювання. Такі обмеження діятимуть до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Отже, впровадження посилених заходів примусового виконання стане стимулом для недобросовісних батьків вчасно сплачувати аліменти на утримання дитини та виконувати свій батьківський обов’язок.

 

Начальник Тиврівського районного відділу з питань пробації                                О. Аузяк