Старостою із 27.11.2020 року затверджено Слободяна Валерія Миколайовича. До Селищенського старостату входить село Селище та село Урожайне.

 

Фото без описуСлободян Валерій Миколайович

Народився 16 червня 1976 року в селі Селище Тиврівського району Вінницької області.

У 1982 році розпочав навчання у Селищанській середній школі, яку закінчив у 1993 році. Того ж року вступив до Вінницького державного сільськогосподарського інституту на факультет економіки сільського господарства (пізніше перейменований у факультет аграрного менеджменту). Закінчив навчання в інституті у 1998 році, здобувши кваліфікацію економіста-організатора сільськогосподарського виробництва.

У 1998 році розпочав трудову діяльність у КСП «Селищанське» на посаді головного бухгалтера. В подальшому працював на цьому ж підприємстві економістом та заступником головного бухгалтера. Крім того, у різний час працював на ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону», ПП «Ювелірна фабрика «Мальва».

У 2010 році був обраний селищенським сільським головою, переобраний на цю ж посаду у 2015 році. У 2020 році призначений старостою селищенського старостинського округу Гніванської територіальної громади.

Одружений. Має дві дочки.

Захоплення: спорт, зокрема, футбол, дослідження історії рідного села, публіцистична і художня література.

Селище

Фото без опису

Населення  2214 осіб.

Площа села 6,8 км²

На території села працюють: Селищенська гімназія, Селищенський дошкільний підрозділ Селищенської гімназії, будинок культури, бібліотека, церква, пошта, ресторан "Золотий Дюк", кафе "Моє село", супермаркет, продовольчі та непродовольчі магазини, амбулаторія, сільськогосподарське підприємство «ТОВ «Селищанське», база відпочинку «Мальви»,  ландшафтний парк «Маріїн парк», джерело мінеральної води «Гуральня» залізнична зупинка електропотягів

Фото без опису

Фото без опису

 

Топ 6 цікавих фактів про село:

  1. Найвідоміша історична пам’ятка села – руїни Черленківського замку (ХVІ-ХVІІІ ст.). Саме Черленковим звалося колись це поселення, що змінило своє ім’я на Селище. В 1600 році Черленків отримав статус містечка, оскільки був опірним пунктом на перехресті торгових шляхів і, на той час, був більше Вінниці. Наприкінці ХVІІІ ст. село мало назву «Седлище». Оскільки по лівій стороні Бугу почали «осідати» («сідати») люди.
  2. Черленківський замок будувався під владою князів Коріатовичів і мав військове значення. Пізніше Черленків належав поміщикам Черленківським і в замку жили домініканці та базиліани. Наступний власник Селища, брацлавський воєвода Онуфрій Щеньовський, в 1778 році перебудував фортецю на палац. Одна із замкових веж перетворилася на романтичний міні-замок (була повністю зруйнована), інша з 1800-х використовувалася як склеп роду Щеньовських. В ній на ланцюгах висіли труни (залишилися руїни).
  3. Черленківький замок мав підземні ходи до Вінниці, Жмеринки, які частково існують досі. За переказами, в підземеллях сховано 16 бочок золота. По 4 бочки в 4 різних місцях. В 1976 році держава організувала пошуки скарбів, але успіхом вони не увінчалися.
  4. В 1779 році в селі була побудована церква на честь Воскресіння Христового, яку освятили в 1782 році. Вона мала кам’яний фундамент, цинкове покриття та 5 куполів. На початку ХІХ ст. навколо церкви звели огорожу та кам’яно-цегляну дзвіницю. Біля цієї церкви здійснювалися поховання людей, які гинули під час повені, коли розливався Буг. Церкву було повністю зруйновано в 1948 році. Зараз в селі працює дві церкви: церква на кладовищі, побудована братами Малашкевичами в 1898 році, та Свято-Дмитрівський храм Української Православної Церкви, будівництво якого було розпочато 2003 року.
  5. В 1960 році в Селищі був організований міжнародний трудовий табір, де була молодь з 14 країн світу. Учасники табору працювали в колгоспному саду, сушили зерно, робили забутовку під нову школу. Перед їх приїздом в селі завершили будівництво будинку культури, провели прямий телефонний зв'язок з Києвом, асфальтом покрили дорогу Гнівань-Вінниця, відкрили книжковий магазин та газетний кіоск.
  6. У Селищі відбувалися зйомки трьох повнометражних художніх фільмів:

  7. «Артист із Коханівки» (кіностудія ім. Довженка, 1961 р.);

  8. «Стежки-доріжки» (кіностудія ім. Довженка, 1963 р.);

  9. «Спокойствие отменяется» (кіностудія «Мосфильм», 1983 р.).

 

Урожайне

Фото без опису

 

Населення  становить 216 осіб.

Площа села 94 га

На території села працюють: цегельний завод, свиноферма, каплиця, ТОВ «Вінницька бджілка», 1 магазин

На правому березі річки Буг, приблизно за 2 км. від Черленкова, знаходилося с. Миродинці. 1586 року на нього напали татари і повністю знищили. Декільком жителям Миродинців вдалося втекти і перебратися через річку Буг на його протилежний берег.

Там вцілілі люди зупинилася в садибі людини на прізвище Комар, який жив відокремлено у лісі та, можливо, був лісником. Так утворився хутір, а пізніше – село Комарів.

В 1970-х роках Комарів був перейменований і отримав теперішню свою назву Урожайне.

Корисні посилання