Інформація для юридичних осіб
ЩОРІЧНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ БЕНЕФІЦІАРА
28 квітня 2020 року починають діяти зміни, які стосуються бенефіціарних власників. Змінюється поняття «кінцевий бенефіціарний власник» та запроваджується додаткові вимоги та обов’язки щодо розкриття відомостей про них, а також більш жорсткої відповідальності за правопорушення, пов’язані з цим питанням.
Іншими словами, кожна юридична особа, в якій учасниками є інша юридична особа зобов’язана щорічно подавати відомості про своїх кінцевих бенефіціарних власників. За порушення такої вимоги - штраф від 17000 до 51000 грн. В кращому випадку.
Не новина, але нові деталі. Ще на початку 2015 року на юридичних осіб було покладено обов’язок подати відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), тобто розкривати структуру підприємства через інформацію про таких осіб. З практики, не всі компанії виконали такі вимоги.
Розберемося, що ж все ж таки означає термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)»? Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) –- будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність юридичної особи.
Вирішальний вплив - безпосереднє або опосередковане володіння фізичною особою часткою статутного капіталу або правом голосу у юридичній особі у розмірі не менше 25 відсотків.
Вказувати кінцевого бенефіціарного власника необхідно навіть тоді, коли існує складний та заплутаний ланцюг юридичних осіб, через яких здійснюється управління юридичною особою у такий спосіб, щоб було зрозуміло структуру здійснення управління.
Обов'язок вказувати кінцевого бенефіціарного власника встановлено відповідним Законом України, але раніше ця норма зобов’язувала вказувати, а не підтверджувати щорічно, так й ще з такими штрафами.
Яку інформацію треба зазначити про бенефіціара?
- Прізвище, ім'я, по-батькові (за наявності);
- Дата народження;
- Країна громадянства;
- Серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;
- Місце проживання;
- Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код).
У разі, якщо управління однією юридичної особою здійснюється через іншу, то вказуємо додатково наступні відомості:
- Повне найменування юридичної особи, через яку здійснюється управління;
- Ідентифікаційний код юридичної особи, через яку здійснюється управління;
- Характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Кому не потрібно подавати?
- Політичні партії та їх структурні утворення;
- Професійні спілки та їх об'єднання;
- Організації профспілок та їх об'єднань;
- Творчі спілки та їх місцеві осередки;
- Організації роботодавців та їх об'єднання;
- Адвокатські об'єднання;
- Торгово-промислові палати;
- Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків;
- Релігійні організації;
- Державні органи та їх асоціації;
- Органи місцевого самоврядування та їх асоціації;
- Державні та комунальні підприємства, установи, організації.
- Юридичні особи, учасниками якої є виключно фізичні особи.
Слід зауважити, що навіть коли кінцевого бенефіціарного власника вказувати законодавець не вимагає, потрібно вказати обґрунтовану причину його відсутності.
Які документи подавати на підтвердження?
- структура власності, за визначеними нормативно-правовим актом формою та змістом (нормативно-правовий акт, який визначає форму та зміст структури власності буде прийнято протягом трьох місяців з 28 квітня 2020 року);
- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи – нерезидента.
Подання/зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника як окремі дії, здійснюються шляхом заповнення відповідних заяв, сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації, підготовки і подання необхідного пакету документів до суб’єкта державної реєстрації. Відповідні зміни можна побачити в Єдиному державному реєстрі, шляхом здійснення безкоштовного або платного запиту.
Вказувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та подавати документи з інформацією про нього необхідно при здійсненні будь-яких реєстраційних дій, окрім виділу та дій, пов’язаних з ліквідацією.
Коли подавати?
Юридичні особи, на яких покладено обов’язок подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, повинні подавати її щорічно, протягом 14 днів з дати державної реєстрації підприємства.
Проте, всі юридичні особи, які зареєстровані до 28 квітня 2020 року, зобов’язані подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Затвердження такої форми має бути протягом 3 місяців, то ж максимум до 28 жовтня 2020 року необхідно подати відомості до державного реєстратора. Після того, як затвердять форму для подання, у бізнесу буде три місяці. То ж можна тільки уявити ажіотаж, якщо всі залишать це питання на останок.
Яка відповідальність? Адміністративна та кримінальна.
Прихована загроза полягає в адміністративній та кримінальній відповідальності за правопорушення щодо подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про нього у вигляді штрафу, розмір якого варіюється від 17 000 до 51 000 гривень. Неподанням інформації в даному випадку вважається неподання навіть однієї з перелічених раніше відомостей. Відповідальність в цьому випадку покладається на керівника юридичної особи.
Кримінальна відповідальність полягає у внесенні в документи, які подаються для проведення державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, а також подання документів для проведення державної реєстрації, які містять завідомо неправдиві відомості. Відповідальність за такий злочин набагато серйозніша. Найменша кримінальна відповідальність за цей злочин, полягає у покаранні штрафом, у розмірі від 85 000 до 136 000 гривень. Також суд може призначити покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців. Найтяжче покарання, яке можна отримати – позбавлення волі на строк до трьох років. Проте завідомість таких неправдивих відомостей треба довести, а зробити це не дуже й легко.
Проте постає питання, що буде, якщо подання або внесення відомостей були не завідомими, а помилковими? В цьому випадку юридична особа має три робочі дні для того, щоб направити відкориговані відомості суб’єкту державної реєстрації.
Враховуючи останні зміни в законодавстві, було значно розширено коло діянь (дії або бездіяльності) за які особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності. З огляду на це, необхідно поставити до себе питання, чи розумно ігнорувати запровадження більш жорстоких вимог та відповідальності за такі правопорушення?
