Що робити у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки

З перших днів війни російські війська цинічно обстрілюють лікарні, дитбудинки, житлові масиви та притулки. Вже декілька разів було зафіксовано використання росією фосфорних бомб, які заборонені Женевською конвенцією. Відтак варто бути готовими і до хімічних атак, оскільки ворог не гребує жодним порушенням всіх можливих норм гуманності.

Що робити у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки

• сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал «Увага всім». Негайно ввімкніть радіо або телевізор, уважно слухайте інструкції;

• зберігайте спокій, уникайте паніки;

• попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;

• щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;

• підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте мильний розчин для обробки рук;

• дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку;

• упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби;

• перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Що робити у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки

• зберігайте спокій, уникайте паніки;

• надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов'язку, закритий одяг;

• якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте;

• вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах;

• зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;

• попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;

• виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР;

• при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини та звернутися до медичного закладу;

• постраждалим надайте першу долікарську допомогу;

• вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийтесь.

Як зробити ватно-марлеву пов’язку своїми руками у домашніх умовах?

Ватно-марлева пов'язка відноситься до найпростіших засобів захисту органів дихання. Вона виготовляється зі шматка марлі розміром 100х50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30х20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то замінюють марлею в 5–6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30–35 см).

Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній – заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім’ї, верхні – на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.

Маска захищає органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, але для захисту від отруйних речовин не придатна. Виготовити ватно-марлеву пов'язку можна своїми руками з підручних матеріалів в домашніх умовах.

При зараженні повітряного середовища парами хлору.

В цьому випадку пов’язку слід змочити в розчині харчової соди (концентрація соди – 2%).

При зараження повітря парами аміаку.

Пов’язку необхідно змочити 5% розчином оцтової або лимонної кислоти.

При високому вмісті в повітрі диму, пилу або смогу, для ефективного захисту пов’язку слід зволожити звичайною водою.

При необхідності захисту від інфекцій, що розповсюджуються повітряно-крапельним шляхом (до числа таких захворювань належать: грип, коклюш, дифтерія та ін.), пов’язка повинна залишатися сухою.

Пов’язку слід носити не більше трьох - чотирьох годин, після цього вона повинна бути утилізована (Увага! Якщо виріб застосовувались для захисту від хлору або аміаку, його спалюють).