Фото без опису

Тетяна та Олег разом уже півтора року. 10 місяців із цього терміну – стосунки на відстані: Тетяна тут, в Гнівані, а Олег за сотні кілометрів, під Донецьком.

- Я пропозицію робив їй по телефону. Просто налаштувався, подзвонив і одразу кажу: «Давай одружимось»! На що вона мені відповідає: «Я передзвоню ввечері» і ставить слухавку, – пригадує наречений.

І вона передзвонила. Погодилась. І з початку війни їхня перша зустріч відбулась 13 січня, коли пара прийшла до відділу Гніванського ЦНАП подати заяву на реєстрацію шлюбу. Про те, що день створення їхньої сім’ї випаде прямо на День закоханих – не задумувалися, хоча тепер вірять, що це дата «вибрана небом».

На війну Олег пішов добровольцем. На Донецькому напряму воює також і його рідний брат. Одразу після церемонії нареченим приходять вітальні повідомлення від найрідніших, і тих, хто став родиною там, на фронті.

- Мене відпустили додому на 10 днів, - розповідає Олег. – Вчора, у перший ж день, я поїхав в госпіталь провідати друга, який поранений. Він також вітав мене. Щиро радів за мене. Бойові побратими – це більше ніж товариші. З ними ми їмо з однієї миски, п’ємо з однієї чашки та спимо на одній дошці. І я вірю в нашу Перемогу і в те, що ми усі скоро будемо вдома.

Найбільше за все на світі закохані мріють, звісно ж, про мир. А вже потім і про народження діток та довге щасливе подружнє життя!

Гніванська міська рада щиро вітає молодят!

Бажаємо їм щирого кохання, сімейного щастя, злагоди та Перемоги Україні!