Військовий із Гнівані отримав нагрудний знак "Сталевий хрест"
- Мам, війна! Бережіть себе!
І довгі телефонні гудки в розсипаній кімнатній тиші. Саме такими словами розпочалась війна для гніванчанки Наталії Підкапки. Її дорогий син, якому тільки-тільки виповнилось 19 років, опинився в пеклі бойових дій з самого початку широкомасштабного наступу. Тоді пані Наталія ще не знала, що її син не лише хоробро вистоїть, а й отримає відзнаку від самого Валерія Залужного за те, що не покинув свій пост, незважаючи на страшну небезпеку.
Доля її сина – Володимира Підкапки – це вражаюча історія боротьби, мужності, роботи над собою та віри в свої сили. З самого дитинства хлопець мріяв стати військовим та займатися військовою справою. І він подолав надзвичайно непростий шлях, аби ця мрія здійснилась.
Справа в тому, що Володимир, будучи ще зовсім маленьким хлопчиком, впав з гойдалки і мав ушкодження ніжок. Він не міг самостійно пересуватись, перестав відвідувати дитячий садочок, а в три рочки він вчився пересуватися на милицях. Проте, як будь-яка дитина, маленький бешкетник не надто хотів користуватися милицями, тому батько пообіцяв йому подарувати омріяний велосипед, якщо син старатиметься і виконуватиме усі вказівки лікарів. У 5 років ціль було досягнуто: новесенький велосипед щоденно радував сильного хлопчика. А в шість років в минулому залишилися і милиці.
Роки йшли. Хлопець займався фольклором в Гніванській дитячій музичній школі, навчався в ЗОШ №3. З 16 років працював в кар’єрі електриком. Та, незважаючи на те, що він мав групу інвалідності і час від часу змушений був підліковуватися, мрія про військову форму та службу не покидала його. Так, щойно Володимиру виповнилось 18 років він почав активно працювати над тим, аби таки казарма стала його другим домом! Його мама Наталія дуже хвилювалась та до останнього не думала, що син таки закрокує плацом у військових берцях.
5 жовтня 2021 року Володимир Підкапка був мобілізований на строкову службу! Його мрія здійснилась! Він – солдат роти охорони однієї із військових частин Житомирської області. Та хто б міг подумати, що вже в лютому місяці розпочнеться страшна війна і його військова частина буде знищена, а поблизу неї йтимуть складні бої.
З початком війни Володимир виконував найрізноманітніші завдання: цілодобово будував укриття і бліндажі, копав окопи, охороняв стратегічно важливі об’єкти. А коли виникла необхідність лягти в госпіталь, чоловік відмовився і продовжив щоденну службу задля Перемоги.
- Я своїх хлопців не підведу! Там є кому лежати, - прокоментував ситуацію. Володимир.
Одним із найважчих днів за весь період війни для воїна став день, коли він дізнався про загибель свого друга гніванчанина Олександра Яроменка. Хлопці разом зростали і товаришували. Мама Володимира Наталія повідомила сину цю страшну звістку вже після того, як Олександра провели в останню дорогу, адже розуміла, що Володимира на прощання все рівно не відпустять і не хотіла, аби ця болюча звістка країла його серце
Володимирову відданість службі, сміливість, наполегливість, патріотизм відзначив і сам Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Він нагородив Володимира Підкапку почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест». Ним нагороджуються військовослужбовці Збройних Сил України за виконання бойових завдань під час проведення об’єднаних, антитерористичних операцій, а також операцій з підтримання миру та безпеки, високі показники у бойовій підготовці, несення бойового чергування, вартової (внутрішньої) служби у повсякденній діяльності.
Гніванська міська рада щиро вітає Володимира Підкапку з отриманням такої почесної нагороди! Бажаємо хлопцю скорішого повернення додому з Перемогою!
Vova Pidkapka Бережи себе та Україну!
Пишаємося своїми воїнами! Своїми захисниками! Своїми Героями!
