Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні», затверджено Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів та Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів.

Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи (далі – постраждалі особи) – окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020 затверджено:

  • Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів;
  • Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів.

Відповідно до Порядку надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів, одноразова компенсація особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю до 18 років, яким встановлено інвалідність унаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», виплачується управлінням на підставі заяви постраждалої особи або її законного представника за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.

Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше, ніж через 60 календарних місяців після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я – для дітей віком до 18 років, на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії – для осіб віком від 18 років.

Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення або центрів надання адміністративних послуг такі документи: 

1) заяву;

2) копію паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання (посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця.

У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;

3) для дітей віком до 14 років – копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія»;

4) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;

5) рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;

6) копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії «дитина з інвалідністю» (дітям віком до 18 років).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, протягом семи робочих днів після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику інформацію про відмову у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник можуть повторно подати документи.

Компенсація призначається та виплачується в таких розмірах:

  • особі з інвалідністю I групи – у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • особі з інвалідністю II групи – у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • особі з інвалідністю III групи – у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років – у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • дитині з інвалідністю до 18 років – у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Порядку надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів, зазначена допомога виплачується особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю до 18 років, яким встановлено інвалідність унаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні».

Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю – 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність, особам з інвалідністю III групи – 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку, допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення, згідно із Законом України «Про протимінну діяльність в Україні» і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом, допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором такої особи.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку (путівку на оздоровлення), будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки (компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування), щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення, така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки (компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування) щорічної допомоги на оздоровлення.