Вчора зупинилось серце Боцвіна Савелія Терентійовича - останнього ветерана в Гнівані, який в далекому 45 році воював за свою Вітчизну по одну сторону фронту з росіянами. Йому було 97 років.

Фото без опису

Чоловік народився в Маянові у 1926 році в простій бідній робітничій сім’ї. Проживав з мамою, татом, сестрою та двома братами. Коли розпочалась війна, то на фронт його не брали, адже він був ще малим. Воювати почав в 1945 році, а додому повернувсь аж через 5 років. За цей час служив в росії, в Монголії, в Кореї і в Німеччині. Він робив різну роботу: в команді з 7 солдат управляв пушкою, де снаряд важив більше 150 кг, потім був водієм, який перевозив цю пушку з однієї країни в іншу, потім був різноробочим, який робив усю роботу для підтримки діяльності фронту.

Після повернення додому – одружився. Зі своєю дружиною Ксенією прожив в шлюбі все життя, а це більше 72 років.

Незважаючи на свій поважний вік, Савелій Терентійович щоденно слухав новини, аналізував ситуацію в Україні та щиро вірив в Перемогу. Влітку 2023 року в своєму інтерв’ю він сказав:

- Перемога не дається просто. Це довго. Це складно. Найгірше в воєнних справах – це зрада. Та й не тільки в воєнних. Так в житті загалом. Але вірних – більше. Переможемо!

Вічна пам’ять світлій людині… Щирі співчуття родині…🕯

Поховають Савелія Терентійовича сьогодні. Прощальна панахида розпочнеться об 11 годині.