Фото без опису 

В Україні забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від статі.

Дискримінація за ознакою статі у трудових відносинах проявляється в такому, наприклад:

розподіл на «жіночі» і «чоловічі» професії та види робіт;

фактичне недопущення жінок чи чоловіків, на підставах їхньої статі до отримання проф.підготовки чи навчання за тією чи іншою професією;

розрив у зарплаті жінок та чоловіків, у межах однієї галузі чи професії 25%;

неформальна зайнятість, при якій вагітні і матері з дітьми до трьох років не можуть отримувати законодавчо гарантовані соцвиплати, пов’язані із їхньою репродуктивною роботою;

ставлення до жінок як до другорядних працівників;

дискримінація, пов’язана з вагітністю та зобов’язаннями з догляду за хворим членом сім’ї;

відмови на запити працівників щодо суміщення робочого графіку з сімейними обов’язками.

 

За підрахунками McKinsey & Company, гендерна нерівність коштуватиме світові близько 12 трлн дол до 2025 року. Дослідники Центру економічної стратегії підрахували: якщо рівень зайнятості жінок в Україні був би таким, як у Швеції (лідер серед розвинених країн за рівнем зайнятості жінок), то ВВП країни зріс би на 9% або 19 млрд дол (за рівнем ВВП 2021 року).

Від того, що жінки менше заробляють і менш задіяні на ринку праці, не виграє ніхто. Це мають усвідомити всі учасники процесу: держава, роботодавці та самі жінки.

Утім, факт майже однакової залученості жінок і чоловіків до сфери зайнятості нічого нам не говорить, якщо не поглянути на особливості заробітку залежно від статі. Та ж статистика свідчить: в Україні жінки, в середньому, отримують на 22% менше, ніж чоловіки. Таке явище називається розрив в оплаті праці жінок і чоловіків– одна з найбільш поширених форм дискримінації на ринку праці.

Якщо у суспільстві рівність проголошується цінністю, то жінкам як повноцінним громадянкам демократичної держави повинна надаватися можливість бути залученими на ринок праці на тому ж рівні прийняття рішень, оплати праці і відповідальності, що й чоловікам.