Фото без опису

Вода найважливіша складова середовища існування живого світу та є життєвою основою клітин організму. Її вміст в різних органах людини складає 70-90%. Кількість води,необхідної для підтримання водного балансу залежить від віку, фізичної активності, температури та вологості повітря, тощо. Добова потреба у воді дорослої людини складає близько 2,5 літрів. Вода, яку ми споживаєм та використовуєм в побуті повинна бути чистою та безпечною. Шкідливі речовини, які містяться в забрудненій воді, будуть поширюватись по всьому організму та викликати певні захворювання. Серед них інфекційні, вірусні – вірусний гепатит А (хвороба Боткіна), дизентерія, черевний тиф, холера, туляремія, бруцельоз, поліоміеліт. З забрудненою екскрементами людей та тварин водою в організм можуть потрапити яйця деяких паразитарних черв’яків (аскарид, гостриків, волосоголовця, бичачого та свинячого ціпяка, токсокар, анкілостом), іноді відбувається зараження навіть лямбліями.

При тривалому вживанні води, що містить різні хімічні включення в концентраціях вище нормативних, може розвинутись хронічна інтоксикація, яка викликає ту чи іншу патологію не тільки у людей, а і в тварин.  Деякі з таких речовин  можуть виявити навіть наші органи чуття-нюху та зору. Так мікрочастинки міді надають воді деяку каламутність, заліза – червоність та погіршення смаку. Присутність у воді заліза не загрожує здоров’ю, однак підвищений його вміст викликає розвиток залізобактерій, відкладення осаду у водогінних трубах, при пранні  на білизні, на раковинах і ваннах залишаються іржаві плями, а вживання для пиття є ризиком придбати різні захворювання печінки, алергічних реакцій, тощо. Підвищений вміст марганцю  чинить на людину мутагенну дію, а у системах водопостачання призводить до накопичення відкладень та утворення плівки, яка відшаровується у вигляді чорного осаду. Хлориди та сульфати  понад норму надають воді солоний і гірко-солоний присмак та викликають порушення діяльності шлунково-кишкового тракту.

Загальна жорсткість, до якої входять і катіони кальцію та магнію, заподіює масу незручностей, зокрема: накип псує чайники і котли, інтенсивне накопичення осаду в системах водопостачання і на сантехніці  заважає роботі побутових приладів, при пранні збільшується витрата засобів, важче розварюється харчова сировина, велике значення має при використанні води в промисловості та сільському господарстві. Постійне вживання види з підвищеною жорсткістю визиває накопичення солей в організмі та захворювань суглобів (артрити,поліартрити), до утворення камінців у нирках, жовчному і сечовому міхурах.

Чи не найбільшу увагу слід приділити вмісту у воді нітратів  (солей азотної кислоти). Поступаючи в організм з питною водою, найчастіше криничною, нітрати добре всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, швидко попадають в кров, викликаючи гостре або хронічне нітратне отруєння. Майте на увазі, що забруднена нітратами вода, навіть в смертельних дозах, чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком. Хай це не вводить Вас в оману!

Алюміній, накопичуючись в організмі, може стати причиною підвищеної збудливості та порушення моторних реакцій, особливо у дітей, викликати анемію,  головні  болі, коліти, неврологічні зміни, пов’язані з хворобою Паркінсона та старечого недоумства. Кадмій-ворог нирок, накопичуючись в них, послаблює імунітет, викликає гіпертонію, негативно впливає на розумові здібності людини. Слід врахувати, що токсичний вплив речовин може проявлятися при всмоктуванні через шкіру в процесі гігієнічних та оздоровчих процедур.

 Сьогодні мало хто сумнівається, що вода, яку ми п’ємо, готуємо з неї страви та використовуємо в побуті, потребує додаткової очистки, звідки б вона не надходила – з артезіанської свердловини, криниці чи комунального водогону.

 

Основними джерелами забруднення питної води є комунальні, побутові стоки, сміттєзвалища, цвинтарі, гноярки, навіть пил і вихлопні гази, які осідають безпосередньо або в  поєднанні з атмосферними опадами накопичуються на поверхні ґрунту,  тощо. Саме у верхньому горизонті ґрунтових вод, розташованому на глибині звичайних криниць –  від 3-х до 20-и метрів, скупчуються шкідливі речовини «продуктів» людської діяльності: кухонні відходи, детергенти з пральних машин і ванн, фекалії людей та тварин,тощо. Звичайно ж, перераховані компоненти фільтруються крізь верхній шар ґрунту, проте деякі з них (віруси, солі важких металів, водно-розчинні і рідкі субстанції здатні проникати в ґрунтові води практично без втрат), не впливає на їх проникливість навіть значна відстань розташування криниць від вигрібних ям, інших джерел забруднень. Науковцями доведено, що ґрунтові води можуть переміщатись в горизонтальній площині на кілька кілометрів.

В 2024році  проби води за мікробіологічними, органолептичними показниками та переліком скороченого санітарно-хімічного аналізу відповідали вимогам Державних санітарних правил і норм «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Комунальні підприємства забезпечують постійний виробничий лабораторний контроль  води, яка централізовано подається населенню, є безпечною для споживання.

 За даний період 2024року  досліджено 160 проб питної води з джерел централізованого водопостачання Гніванської, Сутисківської, Тиврівської ТГ (за санітарно-хімічними показниками – 80проб, за мікробіологічними показниками - 80 проб). Виявлена 1 невідповідність за мікробіологічними показниками.

Проте якість води в криницях приватного сектору населених пунктів із року в рік погіршується. Так в 2024 році у 65%, досліджених проб криничної води виявлено вміст нітратів, що перевищує норму. Кількість досліджених проб води, свідчать про те, що більшість населення нашого регіону, які споживають криничну воду, не знають, якої вона якості. Воду з такими показниками можна використовувати як технічну – для прання, миття посуду, тощо.  Кип’ятіння лише збільшує її токсичність.

 Тому для споживання води використовуйте джерела з лабораторно підтвердженою її якістю!