На жаль, біда в сім'ю іноді  вривається зненацька, коли не очікуєш. У житті багато випадків, коли людина зранку, як завжди, з надією заробити на сім'ю пішла на роботу, а через нещасний випадок чи захворювання  втратили не те що заробіток, а й – здоров'я, нерідко й життя. Люди у відчаї шукають допомоги у роботодавця, влади, суспільства…Фото без опису

Сьогодні рівень життя та виробництва в Україні ще не настільки досконалий, аби працівник не платив йому найціннішим, що у нього є – здоров'ям та життям.

Знизити  захворювання, нещасні випадки на виробництві можна. Найперше – завдяки підвищенню рівня технології та контролю за дотриманням інженерно-технічними працівниками своїх обов'язків, модернізуючи виробництво, підвищуючи рівень промислової безпеки шляхом економічного стимулювання роботодавців, аби ті створили людям належні умови праці.

«Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці...» (ст.4 Закону України «Про охорону праці»). Тобто первинне і головне завдання роботодавця, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання – життя і здоров'я працівника. Зрештою, це конституційна константа. На жаль, практика сьогодення свідчить про недотримання цих основоположних принципів у повсякденному житті.

В умовах військового стану країни та спаду виробництва роботодавці скорочують персонал, об'єднують посади. При цьому часто питання охорони праці стають другорядними, під скорочення потрапляють працівники служби охорони праці.

 Гасло «Надаєш роботу – створюй безпечні умови праці» - є  обов'язковим далеко не для кожного керівника-роботодавця.

Людину, зайняту на виробництві, небезпека підстерігає на кожному кроці. І навіть за умови ретельного дотримання вимог  інструкції з охорони праці ніхто не може гарантувати їй збереження життя і здоров'я. Люди отримують травми  не стільки від впливу виробничих факторів, як через незадовільний стан здоров’я, порушення санітарії, трудової та виробничої дисципліни, власну легковажність.

 Підсумовуючи вищесказане, хотілося б відмітити, що працівники Пенсійного Фонду відноситься до однієї з найблагородніших і гуманніших серед всіх професій, що відносяться до сфери соціального захисту громадян.

 Наша робота складна, відповідальна і водночас вкрай потрібна людям щодня. Особливо сьогодні, коли серйозним викликом соціальній безпеці є війна.

Наш обов'язок допомагати людям, які втратили працездатність – допомагати не лише матеріально, а насамперед своєю увагою і чуйністю, добрим словом і конкретною справою, і це ми намагаємось робити.

 

 

Головний спеціаліст Відділу профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області                                                     

                                                                                     Сергій    ПАШЕНЬКО