Липень радує теплом і сонцем. Цвітуть квіти, пахне скошеною травою. Шипшина й акація ніжно огортають своїми пахощами все живе, що сміливо зеленіє під гарячим вітром.

Члени Ради ветеранів

У цю літню пору красою рідного міста захоплюються й члени Ради ветеранів. Попри поважний вік, вони вміють бачити прекрасне й цінувати його. А ще — невтомно дбають про свою малу батьківщину, роблячи добрі справи.

Сьогодні ветерани впорядкували територію біля пам’ятника на в’їзді в Гнівань. Турботливо загребли суху траву, вирізали чагарники, вирвали бур’ян, підмітали. Робили все з любов’ю та старанням.

Серед них — найстарший, пан Микола, 1944 року народження. До фото підходить останнім. Усміхається і каже:
— Я знав, що маю сьогодні потрапити в інтернет, бо одягнув гарний одіж .
Жартує, що дочка почала сумніватися, чи справді він ходить на суботники, бо жодного разу не побачила його на світлинах. А тепер — буде доказ!

Фото без опису

Так із добрим гумором, попри вік, власні переживання й життєві труднощі, ці люди продовжують дбати про довкілля, ділитися історіями свого життя, підтримувати одне одного. А ще — щиро вірять і з нетерпінням чекають на Перемогу України.💛🩵