Фото без опису

Життєпис

     Юрчик Олександр Іванович народився 19 липня 1982 року. Навчався у Гніванській загальноосвітній школі № 2. Після школи здобував фахову освіту у Вінницькому технічному коледжі, а згодом — у Вінницькому національному технічному університеті.
       Працював техніком-монтажником інтернет-мереж у Києві, Вінниці та рідній Гнівані, у провайдера «G-NET».
20 квітня 2023 року Олександр був мобілізований до лав Харківської територіальної оборони — 113 бригада, 125 батальйон. Боронив Україну на Харківщині поблизу населеного пункту Вовчанськ, а також на Донеччині — поблизу Курахового. Під час служби зазнав контузій. За мужність і відданість був нагороджений медаллю від командира військової частини та медаллю учасника бойових дій.
        Олександр був надзвичайно творчою особистістю. Він щиро любив музику. Закінчив Гніванську музичну школу по класу баяна, грав на бас-гітарі, брав участь у численних конкурсах і фестивалях, був учасником вінницьких рок-гуртів. Йому довелося виступати на одній сцені поруч із Кузьмою Скрябіним та іншими відомими українськими музикантами.
         Він багато читав — книга завжди була поруч, де б він не перебував. Був глибоко розумним, любив історію, щиро любив Україну і був справжнім патріотом своєї держави.
        Олександр був дуже доброю, чуйною, співчутливою людиною. Неодноразово рятував життя побратимам, витягуючи їх з-під куль. Дуже важко переживав втрату друзів. До останнього вірив у світле майбутнє України.
          Старший солдат Юрчик Олександр Іванович помер 14 грудня 2025 року в лікарні внаслідок ураження організму хімічною зброєю, застосованою ворогом на лінії фронту.
        У Захисника залишилися мати та цивільна дружина.