Не паліть листя – це шкодить людині та довкіллю!
Спалювання опалого листя – звична справа для господарів. Та за цим, здавалося б, безневинним заняттям, насправді чимало шкоди і людям, і природі. Але, на превеликий жаль, українці рідко звертають на це увагу.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому, без доступу кисню, листі виділяється бенз(а)пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу.
Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя, то ви можете, керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, на законних правах боротися із паліями. Так, ст. 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне спалювання листя у парках, скверах без дозволу органів державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу. Така діяльність спричиняє накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гр.) і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 гр.). Також згідно правил благоустрою Гніванської об’єднаної територіальної громади передбачена відповідальність за «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (ст. 152 КУпАП).
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. До того ж, використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Замисліться, яку шкоду наносимо довкіллю спалюючи листя, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.
Додаткова інформація:
Окрім безпосереднього впливу на здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя влітку/восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
