Фото без опису

«Коли мене питають, скільки в мене дітей, я кажу, що кожного по одному!»
На календарі – 27 липня… Невисокого зросту, чорнява, усміхнена жінка в світлому вбранні з’явилась біля стін Вінницької районної ради. Для неї – це особливий день. Адже саме цього дня вона отримає почесне звання України «Мати-героїня», яке їй присвоєно, відповідно до Указу Президента України, за материнську самовідданість, зразкове виховання дітей та забезпечення умов для їхнього всебічного розвитку...
Ця жінка - гніванчанка Світлана Кувшинкіна. Вона народила та разом з чоловіком Андрієм Володимировичем виховала 6-х дітей, створивши сприятливі умови для здобуття ними освіти, всебічного розвитку та формування високих і моральних цінностей.
Світлана познайомилась з Андрієм в таборі, коли їй було 11, а йому 13 років. З того часу вони товаришували, мали одне коло друзів. Вже в 16 дружба переросла в дещо більше. У 18 років закохані стали на весільний рушник.
- Я з багатодітної родини. Нас в батьків дев’ятеро. А чоловік мав лише одного брата. Він завжди мріяв про велику та щасливу сім’ю. І його мрія здійснилась! – розповідає жінка.
В 1998 році в родині Кувшинкіних з’явилась перша донечка Карина. Зараз дівчині 23 роки. Вона здобула професію перукаря та візажиста. Нині займається наповненням сайтів. Марк народився у 2003 році. Закінчив 11 класів. Здобуватиме професію психолога. Займається тенісом та баскетболом. Навчався в музичній школі грі на скрипці. В 2005 році сім’я поповнилась ще одним сином Данилом. Він навчається в школі, відвідує гурток англійської мови, малювання і також грає на скрипці. Марійка, 2009 року народження, займається в художньому відділі музичної школи. Гарно навчається, нагороджена похвальними листами. Анна – 5-та дитина в родині. Вона народилась 2001 року. Скромна, товариська, дисциплінована дівчинка. Захоплюється малюванням. Найменшій Агнессі 4 рочки. Її народження стало справжньою несподіванкою та сюрпризом для усієї сім’ї.
-Коли мене запитують скільки у мене дітей, то я відповідаю, що кожного по одному! – коментує жінка. – Адже вони всі такі різні і схожі водночас. Кожен з них особливий та неповторний, але однаково любимий.
Світлана Кувшинкіна розповідає, що завжди бере приклад з своїх батьків. Вона з ніжністю згадує, як її мати і тато грали в дитинстві з нею та її братами- сестрами у м’яча, як по мірі своїх можливостей святкували Дні народження кожного члена родини. Цю традицію Світлана зі своїм чоловіком Андрієм перенесли і в свою сім’ю. Вони обирають певну тематику чи стиль і самостійно організовують свято. Цьогоріч, наприклад, День народження Агнесси назвали «апельсиновим». Помаранчеві аксесуари прикрашали житло, Карина приготувала печиво у вигляді цитрусів, а справжнім символом особливої події став неймовірний тортик з апельсинками.
До речі, окрім того, що Світлана офіційно працює, вона захоплюється кондитерством. Жінка закінчила курси і частенько радує рідних та друзів своїми солодкими витворами.
Раз на тиждень (раніше це був четвер, зараз – субота) батьки влаштовують День сім’ї, який присвячують винятково дітям. Грають в ігри, їдуть на прогулянку, відпочивають, розважаються.
- Окрім таких сімейних днів, в нас є ще золоте правило – ходити на побачення! І воно діє в нас вже дуже багато років. Наші діти знають, що мама і тато час від часу повинні провести час вдвох. Мої батьки навчили мене цінувати відносини. І я неймовірно дорожу своїм чоловіком. Він мій подарунок долі. Тому, для підтримки почуттів, ми дозволяємо собі відпочивати вдвох. Я точно знаю, що коли батьки кохають один одного і вони щасливі, то і діти в них щасливі! – розповідає Світлана Кувшинкіна. Вона зізнається, що велика родина, це дар, який потребує праці, щоденного вкладу, старань. Каже, що не завжди все робить правильно, але зі своїм чоловіком старається аналізувати, вчитися на помилках, та, щоб там не було, завжди підтримувати та поважати своїх дітей.
На календарі – 27 липня… Невисокого зросту, чорнява, усміхнена жінка в світлому вбранні виходить з приміщення Вінницької районної ради. Для неї – це особливий день. Адже в її руках почесна відзнака Президента України «Мати-героїня». Першим її вітає чоловік! Позаду них недоспані ночі, перші кроки малюків, хворобливі зуби та животики, перемоги та поразки! Перші класи та випускні вечори! Вони пройшли це все разом, рука об руку. І точно знають, що така нагорода – це щоденна праця над собою задля гармонії та щастя усієї своєї сім’ї.