Фото без опису

Іван народився 4 липня 2002 року. Закінчив школу в с.Селище. Щойно йому виповнилось 18 років, пішов служити строкову службу в Києві у Президентському полку і коли до його демобілізації залишилось всього 2 місяці, розпочалась повномасштабна війна.

Хлопець підписав контракт та продовжив службу. Був командиром гранатометного взводу, мав величезний бойовий досвід в Києві, Гостомелі, Харкові, Сумах, Чернігівській та Донецькій областях.

Іван Русланович відважно та сміливо боровся за незалежність України. Він був нагороджений «Золотим хрестом» від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, нагрудним знаком «За зразкову службу» від Міністра оборони України та очікував отримання ордену «За мужність» ІІІ ст.

В одному із своїх інтерв’ю Іван сказав: «- Чи думав я колись, що матиму таке життя? Звісно – ні. Я обдумував, чим б хотів займатися, ким б хотів бути в житті. Та я мушу боротися за ці мрії. Як і всі мої бойові товариші. Хоча, коли ти на позиції, то живеш одним днем і не маєш жодних мрій, жодних, окрім однієї… Перемоги»

Космина Іван Русланович загинув 6 листопада 2023 року внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу від отриманих травм в районі населеного пункту Красногорівка, Донецької області.

Ця рана не загоїться ніколи… Ця біль втрати не вщухне. Щирі співчуття матері та бабусі.

Герої не вмирають🇺🇦!

Вічна пам'ять Івану!🕯