Фото без опису

Досить поширеною є думка, що саме кринична вода найчистіша, найсвіжіша та, як наслідок, найкорисніша для організму людини. Проте доволі часто у колодязь проникають забруднення, які здатні змінити запах, колір або смак води. А якщо у криничній воді перевищено вміст нітратів, то пити її взагалі небезпечно!

 

Спеціалісти Вінницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області здійснюють постійний контроль за станом водопостачання та якістю питної води на території громади. Так, за даними лабораторії ДУ "Центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" протягом 2024 року з децентралізованих джерел було досліджено 22 проби води на мікробіологічні показники, 15 з яких не відповідали санітарним вимогам по загальним коліформам та наявності кишкової палички. На санітарно-хімічні показники досліджено 22 проби, 13 з яких не відповідали нормативним значенням по вмісту нітратів.

 

Як бачимо, результати невтішні, але що ж сприяє забрудненню? Головними чинниками зниження якості води можуть стати: недотримання санітарно-технічних вимог та відстаней від потенційних джерел забруднення при будівництві та облаштуванні колодязів; потрапляння в ґрунт стічних вод, пестицидів; весняний паводок, який може затопити колодязь. На якості води позначається і плин часу, адже поступово всередину криниці потрапляє дрібне сміття, комахи, листя, пил, бруд тощо. Дно і стіни замулюються, заростають водоростями, які стають джерелами бактерій і токсичних речовин. Саме тому необхідно періодично проводити очистку та дезінфекцію криниць та поточний ремонт.

 

Нагадаємо, що питна вода, яка не відповідає гігієнічно обґрунтованим встановленим нормативним показникам, негативно впливає на організм людини.

 

Вода, забруднена нітратами, надзвичайно небезпечна для дитячого організму, особливо для немовлят. Симптоми хвороби проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, на руках і стопах, також може бути блювота, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння немовлят в 7-8% випадках закінчуються летально. Чутливими до нітратів є також особи похилого віку, хворі на анемію, дихальну та серцево-судинну систему. Категорично заборонено використовувати воду з колодязів, криниць, каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники 50мг/дм3.

 

Наявність у воді кишкової палички або бактерій групи кишкової палички може викликати гастроентероколіт, основними симптомами якого є біль у животі, нудота, блювота, підвищена температура тіла, пронос, слабкість.

 

Звертаємо увагу мешканців приватних домоволодінь на необхідність перевірки якості води в приватних криницях, адже лише результати лабораторних досліджень можуть визначити її придатність для питних потреб.

 

Для того, щоб убезпечити себе від захворювань, пов'язаних із вживанням питної води з індивідуальних криниць, Вінницьке районне управління рекомендує:

 

  утримувати криниці в належному санітарно-технічному стані, звернути увагу на наявність герметичної (без тріщин) відмостки, накриття, дашку, підставки для відра та чистого відра;

 використовувати питну воду з криниць лише після отримання інформації щодо її відповідності діючим санітарним нормам на підставі проведених лабораторних досліджень;

  не використовувати для питних потреб воду з криниць, поблизу яких є джерела забруднення – вигрібні ями, надвірні туалети, гноєсховища тощо;

   не допускати миття транспорту та вигул тварин (птиці) поблизу криниці;

   облаштувати водовідведення з будинку в централізовану мережу каналізації, попередньо погодивши дане питання з комунальним підприємством.

  у разі необхідності будівництва вигрібної ями чи надвірного туалету, відступити на максимально можливу відстань від криниці (не менше 20 м від приватних криниць та не менше 50 м від громадських), забезпечити водонепроникність стінок та дна вигребу;

  для питних потреб вживати лише кип'ячену воду;

 у побуті використовувати фільтри для очистки води з децентралізованих джерел водопостачання, адже вони значно покращують якість води.