Фото без опису

Чоловік народився 3 березня 1974 року у Ворошилівці, де і прожив своє життя. Останні роки до війни працював в Гнівані в кар’єрі.

В перші дні повномасштабного вторгнення, не маючи жодного військового досвіду, чоловік об’їздив усі військові частини поблизу, аби стати добровольцем і захищати Україну, проте йому кругом відмовляли.

Анатолія мобілізували до лав ЗСУ 28 грудня 2022 року. Чоловік 2 місяці проходив спеціальні навчання в Німеччині, де навчався на бусоліста. 4 травня 2023 року був направлений на Запорізький напрямок для виконання бойових завдань.

2 вересня 2023 року близько 4.30 год ранку тіло Анатолія Ліщишина, розвідника-далекомірника, командира батареї було знайдено без ознак життя поблизу розташування підрозділу.

- Тато був дуже добрим, щирим і позитивним! Нема жодного фото, де б він не посміхався. Такої людини більше нема в світі, - ділиться дочка Анатолія Світлана.
- Я так просила його взяти відпустку і вже побути вдома, а він все не мав коли. В телефонній розмові пообіцяв мені, що після 2 вересня точно буде вдома. Так і сталось, - каже горююча дружина Тетяна, з якою вони разом прожили майже 30 щасливих років. – Він був дуже людяним, таким хорошим, завжди казав, що як я дивитимусь дітям в очі, якщо не піду їх захищати…

В чоловіка залишилась дружина, дочка, маленька онучка та рідний брат.

Гніванська міська рада висловлює щирі глибокі співчуття родині Анатолія 🕯.. Вічна пам’ять захиснику України🇺🇦!