З 24 лютого 2024 року вважався зниклим безвісти

Життєпис

    Михайло народився 18 квітня 1995 року в місті Гнівань, навчався у Гніванській ЗОШ №3, а після її закінчення вступив до Гніванського професійного ліцею, де здобув професію газоелектрозварювальника. Певний час працював на підприємствах рідного міста — "Гніванському СЗБ" та "Гніванському гранітному кар'єрі".
       Як справжній патріот, Михайло ще до початку повномасштабного вторгнення пів року відслужив у зоні АТО. А коли 24 лютого 2022 року ворог підступно атакував нашу країну, не вагаючись, добровільно пішов до військкомату і став на захист Батьківщини. Ніс службу у складі зенітно-ракетного взводу на посаді стрільця-зенітника.
        Михайло пройшов через найгарячіші точки війни — Херсон, Бахмут, де отримав поранення, після якого знову повернувся в стрій.
        З 24 лютого 2024 року вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього вірили, що він живий і повернеться додому. Але дива не сталося... Під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Орлівка Донецької області Михайло героїчно загинув, вірний присязі та Україні.
       Михайло був надзвичайно добрим, щирим, справедливим, дружелюбним, завжди готовим допомогти кожному. Він дуже любив своїх батьків, мріяв після війни створити щасливу сім’ю....
У нього залишилися батько, мати, син, брат, сестра та племінники.

Похований на міському кладовищі на Алеї Слави в Гнівані

Фото