Фото без опису

Життєпис

Олександр народився 13 квітня 1973 року у місті Гнівань, навчався у Гніванській загальноосвітній школі №2, після чого здобув професію слюсаря-ремонтника у Гніванському професійному ліцеї. Відслужив строкову службу в лавах Збройних сил України.

Після служби працював на шиноремонтному заводі в Гнівані, згодом обіймав посаду завідувача складу автозапчастин у Горбанівці та Вінниці.

У листопаді 2023 року Олександр був мобілізований до лав ЗСУ. Після двох місяців військової підготовки проходив службу у складі Повітряних сил у місті Умань. Пізніше був переведений до Сухопутних військ, де виконував обов’язки стрільця-помічника гранатометника у третьому механізованому взводі на Запорізькому напрямку.

19 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області, Олександр Анатолійович героїчно загинув.

Він був людиною з великим серцем, наповненим добром і світлом. Олександр любив життя, мав глибоку віру в Бога та разом із сім’єю відвідував костел. Його скромність, порядність та доброзичливість назавжди залишаться у пам’яті тих, хто мав честь його знати. Він був турботливим чоловіком, люблячим батьком та дідусем, на якого завжди можна було покластися.

У нього залишилися дружина, брат, син, дочка та онук.

Похований на міському кладовищі в Гнівані

Посилання на публікації

https://suspilne.media/vinnytsia/985053-na-vinniccini-poprosalisa-z-vijskovim-oleksandrom-prasukom/

https://x.com/pogrebeckij/status/1905890266558365796

https://fakty.ua/452418-eto-byl-chelovek-s-bolshim-serdcem-pod-zaporozhem-pogib-voin-iz-vinnickoj-oblasti

Фото